Мінусники - це вербальний та соціальний витвір радянської держави, яка через репресії, дискримінацію й контроль створювала спільноти 'своїх' і 'чужих', тавруючи останніх каральними методами та формуючи специфічну мову для їх позначення. У книжці йдеться про особливу категорію громадян 'країни Рад', яких було визнано 'соціально небезпечними' й покарано забороною селитися в низці місцевостей СРСР після примусового 'видалення' з місць постійного проживання, а також відбуття покарання у системі ҐУЛАҐ. Дослідниці аналізують процес конструювання більшовицької концепції географічної ізоляції 'нелояльних' і визначають логіку творення радянського простору як простору заборон. Режимність радянських територій аналізується не лише як прояв сталінської репресивної політики, а й як органічна частина функціонування тоталітарного механізму, перші оберти якого відбулися одночасно із захопленням влади більшовиками.